PRO-AM - обучение без проблемы “где взять партнера?”

Танец - сложный вид человеческой деятельности, если говорить спортивной терминологией - сложно-координационный. Нужно не только одновременно управлять действиями разных частей человеческого тела, Но и слушать музыку, при этом не только исполнять ритм, но в зависимости от мелодии создавать эмоции и энергию ей (мелодии) соответствующие. Вот почему таким сложным бывает начало обучения, многие после первых занятий в группе, столкнувшись с этим, говорят себе - «у меня не получается, я чувствую, что делаю что-то не так, возможно у меня нет таланта?»

    Батьки… Лише коли ми самі стаємо батьками, ми здатні зрозуміти всю глибину цього слова. Батьки нам дарують життя і відкривають світ. Їх любов безмежна і не залежить від обставин, речей чи стану справ. Саме тому, коли нам необхідно вибрати для них подарунок, так хочеться, щоб це було дещо особливе, що здатне наповнити їх життя радісними почуттями і позитивними емоціями. 

Виникнення програми

 Програма схуднення була розроблена групою спеціалістів в складі професійних інструкторів Танцювального Кварталу «Фіделіо», дієтологів та психологів, спеціально запрошених для медіа-проекту «Фабрика схуднення 3», що пройшов в березні 2007 року під егідою газети «Комсомольська Правда в Україні». Проект пройшов дуже успішно, про що свідчать його результати. За час проекту десять його учасниць загалом позбулись 102 кг, а учасниця, яка перемогла у проекті, протягом 2 місяців схудла ... на 14 кг!!! Більш цього, за час проекту учасниці не лише позбулися зайвої ваги, але й виправили поставу, навчилися граційно рухатися, а також отримали велику кількість позитивних емоцій від занять танцями. Це підтверджує той факт, що учасниці проекту до сих пір відвідують танцювальні уроки в нашому клубі.

    Свій черговий день народження компанія «Енергосталь» вирішила відсвяткувати на базі відпочинку під Києвом в імітованому піонерському таборі, з лінійкою, підйомом прапора, барабанщиками, піонервожатими, конкурсом стінгазет, речівками і піонерським обідом (перше, друге і компот), а також традиційним піонерським багаттям. Але при всьому цьому організатори відчували, що не хватає чогось святкового, адже компанія святкувала ювілейну дату. Було вирішено, що цю задачу ідеально вирішує танцювальний конкурс серед співробітників.

    Запрошений танцювальний клуб зайнявся підготовкою учасників (у кожній парі був професійний тренер клубу і співробітник «Енергосталі»), учасників забезпечили прокатними костюмами, поставили світло і у результаті отримали феєричне видовище.

    «Воно настільки вразило присутніх, що відразу ж після закінчення конкурсу мене завалили питаннями про можливість участі в подібному конкурсі не тільки київського офісу, але і наших регіональних представництв, — говорить Олена Селіхова, генеральний директор компанії «Энергосталь».

     — Я зрозуміла, що проведення такого проекту в розширеному варіанті може дати позитивний результат і видовищний  ефект. Адже, як і в багатьох компаніях з регіональною мережею, у нас є деяка напруженість у відносинах з філіалами, Завжди є певні протиріччя між центральним офісом і офісами на місцях. І реалізацію даного проекту ми стали сприймати не як звичайну розвагу, а як об'єднуючу ідею, яка зможе дозволити нам налагодити продуктивнішу роботу».

    ОП: Чи багато було охочих чи доводилося додатково мотивувати співробітників, привертаючи до проекту?

Танцювальні змагання можуть бути забавними і збудливими, а можуть приносити переживання і розчарування. Будь-яка дрібниця, будь-яка мікропроблема в день конкурсу може зіпсувати ваш конкурс. Неофіційні конкурси іноді проводиться за спеціальними правилами, яким необхідно ретельно слідувати. Тим більше необхідно дотримувати правила на офіційних конкурсах.

Насолоджуйтеся: дивно, як багато танцюристів забувають найбільш важливий аспект - навіщо ви знаходитеся на змаганні. Представився такий хороший випадок потанцювати під музику і багато(можливо). І не турбуйтеся із-за хрестів або місць - не в цьому сенс будь-якого, навіть спортивного танцювання. Ви повинні отримати задоволення від танців, неважливо, підете ви з призом і грамотою чи ні, скільки танців виграли і хто з суддів що поставив і чому. Звичайно, приємно згадувати, яке місце і де ви отримали. Але ви повинні згадувати про конкурс зовсім не це! Спогади про те, як класно і з яким характером ви станцювали той або інший танець на конкурсі 30 березня - ось правильні спогади! Тобто в цьому танці ми змогли зобразити ніжність, в цьому - пристрасть, тут глядач дивився на нас так, що не зміг закрити рот, в цьому танці руху корпусів були ідеально збалансовані, на одному диханні і т.д. Ось що треба згадувати! Бальні танці - це не фізичні вправи, це шоу складніше за театр і оперу, оскільки танцюристи не співають і не говорять під час танцю. І замість співу і мови необхідно виразити відчуття тільки рухами в парі!

    Ча-ча-ча  походить від раннього кубинського танцю данцон-мамбо. Партія мамбо була додана до данцону в 1940 році і характеризується інструментальними імпровізаціями. Мамбо при цьому модіфікувалось: у повільному темпі танцю з'явився звук, що відрізняється від основного, який почали додавати в танець, називаючи цей крок "потрійне" Мамбо. У 1948 році кубинський музикант Енріке Джоррін (Enrique Jorrin) об'єднав танці Данцон (Danzon) і Монтуно (Montuno), і дав життя новому танцю – Ча-Ча-Ча. А свою назву танець отримав тому, що такі звуки нібито проводили самі танцюючі своїми ногами.

   Назва могла мати походження і від іспанського "Chacha", що означає "доглядальниця", або "chachar", що означає "жувати листя коки" (Сміт, 1971, 161). Також можливі варіанти "char", що означає "чай" (Тейлор, 1958, 150), або, що наймовірніше, від швидкого і веселого кубинського танцю гуарача "the Guaracha" (Ельфельдт, 1974,59). Цей танець став популярний в Європі на початку 20-го століття. Наприклад, він був в списку програми Завершальної Асамблеї 1898 року в Копар Ангусе в Шотландії (Худий, 1980, 102).

Общие советы

Танец контактен. Все, что может принести неудобства партнеру, лучше не носить. Перед танцем снимите часы и браслеты, они могут оцарапать ведущую вас руку. Пояса, если таковые имеются, должны быть без элементов, за которые наверняка зацепится одежда. Хороший вариант - пояса, закрытые тканью или ременные замки. На шее обычно не носят ничего, в крайнем случае – тоненькую цепочку с подвеской. Волосы ниже плеч стоит уложить так, чтобы при пляске они не хлестали партнера по лицу и не лезли ему в глаза: голова во время любого танца работает очень активно. И забудьте про шляпы: они уместны разве что на соревнованиях по вестерн-свингу.

Если вы мужчина и на вас пиджак с галстуком, снимите их и останьтесь в рубашке, под которой – майка, чтобы не был заметен пот. Белая рубашка зачастую вызывает у партнерши неприятные ассоциации с конкурсами и экзаменами. На низ обычно хорошо подходят черные брюки, разумеется, если ваш танец - не брейк-данс, а, скажем, латина.

Если вы женщина, замечательная одежда для верха - просто футболка без рукавов или топ, закрывающие лопатки и заканчивающиеся на поясе: вести скользкие от пота спину и живот неприятно и неудобно. Длинные юбки уместны во многих стилях танца, но, если они вылетают при вращении, создаются определенные неудобства. Кроме того, юбка должна быть скроена так, чтобы партнер имел возможность просунуть свое колено между ногами партнерши. Слишком короткая юбка обычно задирается и заставляет постоянно за этим следить.